Крайовий кінно-спортивний, козацький табір «Герць»
Із 9 по 22 серпня поблизу с.Яснозір’я Черкаської області проходив крайовий кінний табір “Герць” завданнями якого були:
1. навчити учасників верхової їзди;
2. відродження козацьких традицій;
3. виховання провідницьких якостей.
Табір налічував 24 учасники, які за козацькою традицією, що була провідною протягом всього табору, іменувалися джурами та вершницями. Усі учасники були поділені на 4 гуртки (десятки) по п’ять – шість осіб. На чолі десятка щодня призначався новий десятник, щоб кожен учасник зміг набути чи вдосконалити свої провідницькі здібності. Впорядниками (полковниками) виступали члени проводу. Між іншим, провід теж мав козацькі назви: писар, обозний, бунчужний, кошовий. Таборовим одягом були шаровари та футболки, які мали всі учасники і керівництво табору.
Кожен день був об’єднаний спільною козацькою темою, що й визначало напрямок роботи проводу. В таборі були встановлені таборові споруди: дванадцятиметрова щогла, брама (для входу і виходу з “Січі”), кухня, лятрина, сцена для імпровізацій творів Т.Г. Шевченка.
Щодня під керівництвом кваліфікованих інструкторів проводились заняття з верхової їзди для трьох десятків, оскільки четвертий був черговий (наказний). Крім цього, на інструктажах учасники могли отримати знання та вміння по в’язанню вузлів і таборових споруд, природоохоронної роботи та розпізнанню лікарських рослин, проведенню таборових робіт, розставленню наметів, самовиживанню. У програмі окремими заняттями виділявся спів козацьких і народних пісень, основи бойового гопаку.
Оскільки темою цього року було зародження козацтва, то і теренові ігри проводилися саме на цю тематику. Було розіграно 3 теренівки темами яких було:
- чорний шлях;
- боротьба козаків проти турок і татар;
- Визвольна війна.
Під час таборування на заняттях з історії учасники брали участь в історичних диспутах, пов’язаних з темою козацтва, що сприяло розгляду історичних подій під різними кутами зору та допомагало в формуванні власних думок з приводу заданої теми.
Відбулася одна одноденна мандрівка до с. Суботова (помістя і резиденції Богдана Хмельницького), м. Чигирина – козацької столиці України, Холодного Яру, Мотрониного монастиря і дуба Максима Залізняка. Мандрівка допомогла уточненню та закріпленню теоретичних знань періоду козачини. Крім цього, була проведена екскурсія по м. Черкаси, де учасники мали змогу побувати на славетній річці Дніпро та колишню чоловічу і жіночу гімназію, пам’ятник Богдану Хмельницькому та місце колишнього замку.
Відповідно до програми духовного розвитку особистості, пластуни побували на службі в Ільїнській церкві (с.Суботів). Відбувалося і спілкування з отцями під час ватр та зустрічей.
У висвітленні роботи щодо реалізації програми незамінною була допомога ЗМІ: телевізійний канал обласної телерадіокомпанії “Рось”, газети “Черкаський край”, та “Нова доба”.
Від проведення табору отримані такі результати:
- навчання 24 учасників різним видам верхової їзди (кроком, риссю) та вмінню обходитися з кіньми;
- відродження козацьких традицій шляхом відтворення козацького назовництва, звичаїв та порядків, а також завдяки обговоренню історичних подій на диспутах інсценізаціях на тему поезій Т.Г. Шевченка пов’язаних з козацькою тематикою;
- вихованню та скріпленню провідницьких якостей;
- проведені кінні мандрівки до р. Вільшанки;
- розроблені вмілості їзда верхи.
В реалізації проекту приймала участь Міністерство у справах молоді та спорту, Крайова Пластова Старшина Пласту – Національної Скаутської Організації України, Черкаська Округа Пласту – Національної Скаутської Організації України і курінь «Орден Залізної Остроги», «Буриверхи» і «Непрості».
Комендант (кошовий) ст.пл. Роман Орищенко, ОЗО