http://ozo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=117&Itemid=36
З давніх-давен живе легенда про Січ, що існувала з віків прадавніх, є зараз і буде до кінця віку – Січ, що не належить часу і простору; Січ, яку не видно звичайному зору; Січ, яка завжди стоїть на сторожі. В усі віки вона несла в Україну мудрість через своїх посланців – запорожців, кобзарів джур і вершниць.
Довбиш ударив в тулумбаси і СІЧ ожила...
Із 09 до 22 серпня поблизу смт Драбів Драбівського району Черкаської області проходив крайовий апробаційний кінно-спортивний табір “СІЧ” завданнями якого були:
1. навчити учасників їзді верхи;
2. відродження козацьких традицій;
3. виховання провідницьких якостей.
Табір налічував 16 учасників, які за козацькою традицією, що була провідною протягом всього табору, іменувалися джурами та вершницями. Усі учасники були поділені на 3 гуртки (десятки) по 3-4 особи. На чолі десятка щодня призначався новий наказний десятник з числа десятка, щоб кожен учасник зміг набути чи вдосконалити свої провідницькі здібності. Гуртоп підстаршини іменувався старшими джурами і вершницями. Впорядниками (осавулами) виступали члени проводу.
В таборі були встановлені таборові споруди: щогла, брама у вигляді коня (для входу і виходу з “Січі”), кухня, смуга прискорення, та інші.
Щодня під керівництвом кваліфікованих інструкторів проводились заняття з верхової їзди для трьох десятків і старших джур і вершниць. Крім цього, на гутірках учасники отримувалии знання з верхової їзди. Вперше до програми кінного табору було включено їзду на підводі. Учасники протягом табору навчилися споряджати коня, їздити кроком риссю і галопом.
Також на інструктажах давалися знання та вміння з в’язання вузлів і таборових споруд, природоохоронної роботи та розпізнанню лікарських рослин, проведенню таборових робіт, характерництву, історії та звитяжництву козацтва.
Окремо було включено в програму занняття з бойового гопаку, які фізично загартовували юнацтво та готували до їзди верхи. Спів козацьких і народних пісень на землі зародження козацтва поєднував товариство із часами славного козацтва.
Під час таборування на заняттях з літопису-історії учасники брали участь в історичних диспутах, пов’язаних з темою козацтва, що сприяло розгляду історичних подій під різними кутами зору та допомагало в формуванні власних думок .
Оскільки темою цього року була Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького то й табір відвідав місця життя та діяльності великого сина українського народу.
Відбулася одноденна мандрівка до с. Суботова (помістя і резиденції Богдана Хмельницького) та м. Чигирина – козацької столиці України. У с. Суботів на місті помістя Богдана Хмельницького відбулося закриття табору.
Після цього товариство відбуло до м. Києва для участі у Днях Пласту у Києві.
Дякую всім приятелям серця і пластунам які допомагали в організації та проведенні табору.
З давніх-давен живе легенда про Січ, що існувала з віків прадавніх, є зараз і буде до кінця віку – Січ, що не належить часу і простору; Січ, яку не видно звичайному зору; Січ, яка завжди стоїть на сторожі. В усі віки вона несла в Україну мудрість через своїх посланців – запорожців, кобзарів джур і вершниць.
Довбиш ударив в тулумбаси і СІЧ ожила...
Із 09 до 22 серпня поблизу смт Драбів Драбівського району Черкаської області проходив крайовий апробаційний кінно-спортивний табір “СІЧ” завданнями якого були:
1. навчити учасників їзді верхи;
2. відродження козацьких традицій;
3. виховання провідницьких якостей.
Табір налічував 16 учасників, які за козацькою традицією, що була провідною протягом всього табору, іменувалися джурами та вершницями. Усі учасники були поділені на 3 гуртки (десятки) по 3-4 особи. На чолі десятка щодня призначався новий наказний десятник з числа десятка, щоб кожен учасник зміг набути чи вдосконалити свої провідницькі здібності. Гуртоп підстаршини іменувався старшими джурами і вершницями. Впорядниками (осавулами) виступали члени проводу.
В таборі були встановлені таборові споруди: щогла, брама у вигляді коня (для входу і виходу з “Січі”), кухня, смуга прискорення, та інші.
Щодня під керівництвом кваліфікованих інструкторів проводились заняття з верхової їзди для трьох десятків і старших джур і вершниць. Крім цього, на гутірках учасники отримувалии знання з верхової їзди. Вперше до програми кінного табору було включено їзду на підводі. Учасники протягом табору навчилися споряджати коня, їздити кроком риссю і галопом.
Також на інструктажах давалися знання та вміння з в’язання вузлів і таборових споруд, природоохоронної роботи та розпізнанню лікарських рослин, проведенню таборових робіт, характерництву, історії та звитяжництву козацтва.
Окремо було включено в програму занняття з бойового гопаку, які фізично загартовували юнацтво та готували до їзди верхи. Спів козацьких і народних пісень на землі зародження козацтва поєднував товариство із часами славного козацтва.
Під час таборування на заняттях з літопису-історії учасники брали участь в історичних диспутах, пов’язаних з темою козацтва, що сприяло розгляду історичних подій під різними кутами зору та допомагало в формуванні власних думок .
Оскільки темою цього року була Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького то й табір відвідав місця життя та діяльності великого сина українського народу.
Відбулася одноденна мандрівка до с. Суботова (помістя і резиденції Богдана Хмельницького) та м. Чигирина – козацької столиці України. У с. Суботів на місті помістя Богдана Хмельницького відбулося закриття табору.
Після цього товариство відбуло до м. Києва для участі у Днях Пласту у Києві.
Дякую всім приятелям серця і пластунам які допомагали в організації та проведенні табору.
Комендант (кошовий отаман) ст.пл. Роман Орищенко, ОЗО